четверг, 13 марта 2014 г.

Проблеми формування мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов.



Проблеми формування мотивації 
навчальної діяльності школярів 
за сучасних умов( 1 слайд)
ПЗШ № 4
Вчитель: Жила В. І.
2014 рік
( 2 слайд)  Мотивація — це один із найважливіших факторів
(поряд зі здібностями, знаннями, навичками),
який забезпечує успіх у діяльності.
Умовою успішного навчання дітей є мотивація їхньої навчально – пізнавальної діяльності, яка спонукає школярів виявляти розумову активність, робить процес навчання глибшим, усвідомленим , привабливим.
Мотив – це те, що зумовлює прагнення людини до даної, а не якої-небудь
іншої мети. Мотиви є необхідними компонентами діяльності людини.
Хочу розповісти вам притчу про навчання.
Притча  ( 3 слайд )

Жив – був Учень. І поставив Учень перед собою мету – навчитися всього  й неодмінно в найкращих учителів світу.  Учився він завжди сумлінно й завжди був кращим. Одного разу він зрозумів, що навчатися більше у свого вчителя немає чого. Він попрощався , але попросив порекомендувати йому ще кращого. І йому відповіли, що немає  рівних учителю Вонгу. Довго шукав зустрічі Учень із цим учителем, сам став уже дорослим і досвідченим.  Через 20 років добрався Учень до Гори Мудрості, де жив Вонг , але застав його уже на смертельному ложі. Єдине , що встиг запитати Учень : «Як стати найосвіченішою й найрозумнішою людиною». І Вонг йому відповів : « Знай , нещасний, що нікого й нічого навчити неможливо».
Учень довго сидів на Горі Мудрості, міркуючи над останніми словами  вчителя.  ( 4 слайд)  Минуло ще багато років і сивочолий Учень,  бавлячись  на лавочці зі своїми правнуками,  спостерігав, як діти грають у шахи. І звернувся із запитанням до наймолодшого : « Хто тебе навчив цієї гри?» І  хлопчик весело відповів : «Хто мене може навчити ? Я сам захотів і навчився сам.» У  ту ж саму мить Учень  збагнув  найбільшу таємницю, відповідь на яку він шукав усе своє життя.
Я думаю, що дана притча є дуже повчальною для всіх нас. І слова сам захочу  і сам навчуся мають стати девізом  життя наших учнів.
(5 слайд)  Людина,  що  не  знає  нічого,  може  навчитися,
                                                       справа  тільки  в  тому, щоб  запалити  в  ній 
                                                              бажання  вчитися.
                                                                                                              Д. Дідро
Проблема  формування мотивації у школярів сьогодні, як ніколи, турбує батьків та вчителів.  Нам відомо, що школяра не можна успішно навчати, якщо він байдуже відноситься до навчання і знань, без інтересу, не усвідомлює потреби в них. Тому перед школою стоїть задача з формування і розвитку в дитини позитивної мотивації до навчальної діяльності .
Для того, щоб учень активно включався в навчальну діяльність, необхідно вдало підвищувати його інтерес  та опиратися на його мотиваційну сферу.
Мета, поставлена вчителем, повинна стати метою учня. Для перетворення мети в мотив-мету велике значення має усвідомлення учнем своїх успіхів, просування вперед.
В своєму класі я провела анкетування за методикою «Вивчення ставлення до навчання» (за Г. М. Казанцевою). Діти давали відповіді на запитання «Чому ти вчишся?», підкресливши ті варіанти, які найбільше відповідають їх прагненням. Аналізуючи обрані варіанти відповідей, можна зробити висновок про ієрархію мотивів навчання. Щоб визначити ступінь сформованості мотивації до набуття знань було проведено анкетування за методикою «Спрямованість на набуття знань» (за Є. П. Ільїним, Н. А. Курдюковою). Отримані результати допоможуть у формуванні мотивації навчальної діяльності.
Учитель керує діяльністю учнів у процесі навчання і формує в них потрібну мотивацію. (6 слайд)  І якщо цього не зробити, то, як говорив В. Сухомлинський, «усі наші задуми, усі пошуки і побудови перетворюються на порох, якщо немає в учнів бажання вчитися».
Мотивація навчальної діяльності складається із сукупності певних мотивів. ( 7 слайд) Мотив навчання (від фр. motif – рухаю) - внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує залучення особистості до пізнавальної діяльності, стимулює розумову активність. Мотив навчально – пізнавальної діяльності – це потреба учня досягти високого результату в навчанні. Ця потреба викликає певне переживання, інтерес, спонуку, тому необхідно, щоб зміст і мета навчання набули для учня особистісного сенсу, викликали позитивні переживання і прагнення ефективних дій.
За ставленням до навчальної діяльності мотиваційні явища (мотиви) можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні.
( 8 слайд) Зовнішніми факторами мотивації є заходи педагогічного впливу   (позитивна мотивація – заснована на позитивних стимулах: похвала, нагороди, заохочення, підтримка, допомога, повага, переживання ситуації успіху, творчість;
негативна мотивація – заснована на негативних стимулах: критика, приниження,покарання, демонстрація байдужості, нудьга, переживання ситуації невдачі, страхи, насильство). Дитину похвалили на уроці, батьки пообіцяли за високі оцінки купити давно омріяну річ. Скоріш за все успішність у такому випадку поліпшиться, але тимчасово, - доки дитина не отримає обіцяне.
         Ось такий приклад.
Під вікнами будинку літнього чоловіка любили гратися діти. Щовечора вони збиралися  на галявині перед його будинком. Бігали, шуміли – сильно порушували його спокій. Ніякі прохання та вмовляння грати подалі від його будинку не допомагали. І тоді він придумав: одного вечора він вийшов до дітей і сказав: « Ви дуже добре сьогодні бігали, гралися і кричали. За це кожен з вас отримає сьогодні по 10 гривень». Можете собі уявити реакцію дітей?! Мало того, що вони отримували задоволення від гри, вони отримали ще й гроші. Діти були дуже задоволені. На наступний день господар будинку вийшов знову до дітей і сказав: « Знаєте, діти, сьогодні мої  обставини змінилися і я можу вам дати лише по 1 гривні».  Діти взяли гроші, але грали і кричали вже з меншим ентузіазмом. Наступного дня  цей мудрий чоловік роздав дітям по 20 копійок і сказав: «Приходьте завтра, я вам дам по 5 копійок.» На це діти відповіли: « Та що ви, ми не будемо бігати і кричати за 5 копійок». Так цей літній чоловік позбувся шуму і крику під своїми вікнами.
         Про що ж ця історія?
Вона про внутрішню і зовнішню мотивацію. Що зробив цей літній чоловік? Він знизив внутрішню мотивацію дітей ( їх власні емоції, бажання вільно грати, «бігати і кричати», перевівши її в зовнішню мотивацію ( гроші ), а потім прибрав і її. Все дуже просто. Мотивація відноситься до набору людських чинників, які  штовхають людину вперед. Отже, якщо внутрішню мотивацію можна знизити, то її можна і підвищити, скорегувати, направити у потрібне русло. А це  в наших силах.
За визначенням видатного російського педагога Є. Ільїна, «мотив – складне психологічне утворення, яке має вибудувати сам суб’єкт». Це означає, що на результативність навчання дітей найбільше впливає саме ( 9 слайд) внутрішня мотивація, тобто прагнення до пізнання нового, подолання труднощів під час виконання завдань, отримання насолоди від процесу пізнання нового. Саме внутрішня мотивація робить навчання усвідомленим, чітко орієнтованим на результат.
З метою формування позитивних мотивів навчальної діяльності використовую словесні, наочні, практичні, репродуктивні і пошукові методи, методи самостійної навчальної роботи. Також використовую наочність, яка підвищує інтерес учнів до питань, що вивчаються, допомагає перебороти втому. (10 слайд) Застосовую проблемно – пошукові методи („Добивайтеся того, щоб учні ваші побачили, відчули незрозуміле - щоб перед ними постало питання, - писав В.О. Сухомлинський. - Якщо вам удалося цього досягти, маєте половину успіху. Адже запитання збуджують бажання знати"), які є надзвичайно цінними у створенні позитивних мотивів навчання.
                          (11 слайд)     Поганий вчитель подає істину,
                                                 Гарний учить її знаходити.
                                                                                  А.Дістервег
Не меншу роль, а інколи і значно більшу, відіграє рівень розвитку емоційно – вольової та мотиваційної  сфери особистості дитини. Емоції та відчуття часто формують поведінку учнів, впливають на поставлені життєві цілі. Байдужа до всього дитина неспроможна поставити та вирішити життєво важливі завдання, досягти значних успіхів. Прикрашена емоціями розповідь учителя викликає захоплення у школярів і тому вони сприймають матеріал краще. Емоційна розповідь учителя – це прийом реалізації методу створення емоційних переживань у навчанні. Одним із прийомів емоційного мотивування навчання є створення ситуації захопленості. Одним із найдієвіших методів мотивації навчання для учнів з низьким рівнем навчальних досягнень є створення на уроці ситуації успіху. Для цього добираю для учнів посильні завдання, оцінюю їхнє виконання, під час цього забезпечую належний мікроклімат, в якому  учні позбулися б почуття невпевненості та страху. Схвальні оцінювальні судження викликають в учнів позитивні емоції. Часто оцінка відіграє роль вольового мотиву, проте говорити про її стимулююче значення можна тільки тоді, коли вона викликає в учня бажання поглибити знання, формує у нього вольові риси характеру. Проте використовувати  тільки мотиви пізнавального інтересу – недостатньо.  Особливо важливо розвивати в учнів  мотиви обовязку і відповідальності у навчанні. У цьому разі вони намагатимуться перемогти всі ймовірні труднощі, відчуватимуть радість від цих перемог, навіть з тих предметів, до яких не мають безпосереднього інтересу.
(12 слайд)   Ще К.Д. Ушинський писав: „Навчання, що базується лише на інтересі, не дає зміцніти волі учня, оскільки не все в навчанні цікаве, і доводиться багато брати силою волі”.  Тому  має місце і такий мотив, як «потрібно», бо знадобиться в подальшому навчанні, для здійснення мрії, щодо вибору майбутньої професії.
Досвід, помножений на чуйне ставлення до дитини, робить мене, в якійсь мірі, діагностом, допомагає розібратися в мотивах, які характеризують дії тих чи інших дітей, бачити „зону найближчого розвитку", тобто „проектувати” особистість.
З метою підвищення внутрішньої мотивації:
 об’єктивно оцінюю знання дітей;
надаю дитині право вибору навчального завдання;
там, де можливо, уникаю часових обмежень під час виконання вправ, оскільки це пригнічує розвиток творчих здібностей, перешкоджає формуванню внутрішньої мотивації;
поступово підвищую рівень складності навчальних завдань, формуючи тим самим почуття задоволення від процесу долання труднощів;
 добираю дидактичний матеріал з елементами новизни, незвичайності, це підтримує внутрішній інтерес до виконання завдання. (Наприклад, «Історія про лінію горизонту», про плазунів,  легенда Дж. Фітцсимлюкса «Про чорну мамбу» , про нічну веселку, про фразеологізм «Ось де собака заритий» та ін.)
(13 слайд) Отже, внутрішня мотивація – це рушійна сила, «внутрішній двигун», який допоможе дитині відшукати відповіді на запитання чому? , навіщо? , заради чого? .
Памятайте, що мотивація виникає не за один день, її треба розвивати роками.
    Іноді має місце такий початок уроку:      
1) На кожному уроці ми прагнемо досягти успіху. Сьогоднішній урок не виключення. Тож, для початку, посміхніться один одному і побажайте успіху. До речі, успіх, це важливо в житті людини? ( Відповіді учнів) Ви хотіли б бути людьми успішними? ( Відповіді учнів)  А що потрібно щоб досягти успіху в житті? ( Відповіді учнів) А де все це можна здобути? ( Відповіді учнів)                                                                                                   Отже, кожен день, проведений в школі, кожен урок наближає вас до великого успіху. І  сьогоднішній урок - це ще один крок до нього.   
   2)  Ось так як кожен пагін тягнеться до сонця, так і кожна людина тягнеться до знань. А вам так взагалі пощастило, оскільки на кожному із уроків ви маєте змогу дізнатися щось нове;  але усі нові знання ви поєднуєте із тими які мали раніше, давайте пригадаємо які знання  про …  ми вже маємо.
         Слід завжди пам’ятати:  людина, яка виконує роботу, що приносить радість, відчуває прилив творчих сил. Працює вона тоді швидко і успішно.
          Моє глибоке переконання – урок в сучасній школі повинен носити творчий характер. Тому і сам вчитель повинен знаходитись у стані безперервного пошуку та творчого горіння, вивчати найкраще в досвіді передових педагогів, самому бути винахідником. Учитель сам має бути цікавим для учнів: постійно розвивати власні здібності, підвищувати якість своєї «продукції». Це життя в пошуковому режимі, постійному інтенсивному напруженні. Лише такий учитель може повести за собою, вмотивувати сучасних школярів.
(14 слайд)  «Учитель - майстер життя»,- кажуть у народі.  Основне його завдання - навчити дітей  жити, бути людьми на землі. Тому ідеал сучасного навчання –це не  особистість  з енциклопедично розвиненою пам’яттю. Це особистість з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з комунікативними навичками та креативним підходом до вирішення виникаючих питань. 
Учитель в школі є джерелом тієї сили, яка приводить в рух навчально-виховний процес, вдихає в нього життя. (15 слайд)  Для молодшого школяра вчитель - це „плодотворний промінь сонця для молодшої душі, який нічим замінити не можна" (К.Д.Ушинський).  (16 слайд) Початкова школа — це насамперед творча праця одного вчителя в період дитинства, а дитинство, дитячий світ — це світ особливий. Діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, про честь і безчестя, про людську гідність; у них свої критерії краси, у них навіть своє вимірювання часу; в роки дитинства день здається роком, а рік - вічністю. Маючи доступ до казкового палацу, ім'я якому — Дитинство, вчителю конче потрібно стати якоюсь мірою дитиною. Тільки за такої умови діти не дивитимуться на свого вчителя як на людину, що випадково проникла за ворота їхнього казкового світу, як на сторожа, що охороняє цей світ, сторожа, якому байдуже, що робиться там, усередині цього світу.
Найголовнішим у цій дуже тонкій сфері є глибоке розуміння, точніше, відчування серцем дитячого світу, відчуванням дитинства.
Справжній учитель кожним своїм словом і дією має переконувати їх у своїй щирості, доброзичливості і справедливості. Тільки за цієї умови можна виховати позитивні мотиви до навчання, як до відповідальної, цікавої і радісної праці.
Щоб поглибити свої знання у сфері мотивації навчальної діяльності варто звертатись до порад психологів. Наприклад,
1.     Вправа « Протилежні двері»
Уявіть собі, що перед вами наліво двері  й направо двері. За одними знаходиться те, що приносить вам  радість у навчанні, а за другими те, що мучить тебе й чого ти не любиш у школі.
Розділіть листок  навпіл і  намалюйте  , які відчуття у вас були при цьому. Що було легше вам намалювати?
2.     Вправа « Будинок моєї мети»
Об’єднаймося в групи  й спробуємо створити  свій будинок , який допоможе нам досягнути успіхів у навчанні .
Деталі відповідають :
Дах – мета , яку ставити перед собою під час навчання.
Стіни – завдання , вирішивши, які  можна досягти мети.
Стежка – якими методами і способами можна досягти.
Будяки й каміння – це бар’єри, які заважають вам досягнути мети.
3.     Техніка  «Живої і мертвої води»
Мета:  звільнення на глибинному рівні психіки.
Зараз кожен із вас виконає малюнок на тему « Що мені заважає гарно навчатися?» Виконавши, давайте звільнимося від всього негативу, що перешкоджає нам . Давайте спалимо свої перешкоди, хто бажає цього, прошу. У мене в руках мертва вода. Тепер усе, що вам заважало, перетворилося в попіл , мертва вода зробила його безпечним , нейтральним. Колись цей попіл був нашим переживанням, а тепер він став життєвим досвідом . Осмислений   досвід може стати прекрасним  добривом для росту нових ідей, починань. Тому цей попіл послужить нам  добривом для нових творчих тенденцій.
Давайте візьмемо в руки зерно, як символ знань, з нього виростає нове життя й нові можливості. Хто продумав свої нові дії може посадити зерно. А зараз поллємо  зерна живою водою.
Я думаю, що так, як почнуть проростати наші зерна, так і у кожного з вас ваші успіхи в навчанні будуть ставати більшими й давати плоди.
З огляду на вищевикладене можна відзначити, що учень на уроці повинен бути настроєний на ефек­тивний процес пізнання, мати в ньому особисту за­цікавленість, розуміти, що й навіщо він виконуватиме. Без виникнення цих мотивів навчання, без мотивації навчальної діяльності пізнання не може принести позитивний результат.
     Усі  вищі  духовні  потреби  людини – у пізнанні,  самоствердженні, самовираженні,  самоактуалізації.  Це  прагнення  до  самовдосконалення,  саморозвитку.  Використати  ці  потреби  для  мотивації  навчання – означає  відкрити  шлях  до  підвищення  якості  шкільної  освіти.  Основними  серед  стимулювання  завдань  навчання  є  стимулювання  навчально-пізнавальної  активності  учнів  та  формування  пізнавальних  потреб.    Адже,  викладання – це  мистецтво,  а  не  ремесло.  Винаходити,  вимагати,  удосконалюватися – єдиний  можливий  курс  сучасного  вчителя.
Найкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися. Ця незаперечна істина проголошувалась в тій чи іншій формі прогресивними педагогами всіх часів.
            Шановні колеги! Я бажаю,щоб Ви  всі були найкращими учителями!
Все має свій початок і кінець... Підходить до завершення і мій виступ, на якому а поділилася з вами  своїми  ( і не тільки) знахідками, і я надіюся, що він залишить в душі кожного із вас певні враження, надихне на роздуми і дії.
(17 слайд)  Дякую за увагу.

(18 слайд)                                Джерела:
1. Стаття з інтернету  В.В.Бутко, заступника ЗМР Гадяцької гімназії.
3. Стаття з інтернету Головченко Лоліти - студентки НПУ
ім.М.П.Драгоманова, наукового керівника – кандидата психологічних наук Є.В.Кучеренко, м. Київ
4. http://www.coolreferat.com/%
5.
http://ua.textreferat.com/referat-12617.html
6.http://pochatkowa.at.ua/publ/na_dopomogu_vchitelju/metodkabinet/recept_prigotuvannja_khoroshogo_uroku/1-1-0-111Рецепт приготування хорошого уроку
7.http://gemma.ucoz.ru/publ/formuvannja_pozitivnoji_motivaciji_navchannja_molodshikh_shkoljariv/1-1-0-9
8.  Журнал «Початкова школа» № 1, 2013р., ст. 10 – 13.
9. Журнал «Початкова школа» № 1, 2014р., ст. 19 – 22.




























25 січня 2014 р.

1 комментарий: